Заступника голови Охтирської районної ради Василя Шевченка сміливо можна назвати одним із найбільш досвідчених та кваліфікованих управлінців району. Яскравою ілюстрацією цьому стала й наступна наша з ним розмова:

 

- Василю Михайловичу, у райраді Ви представляєте славне вишневе село Грунь…

 

- Саме так, але родом я насправді з центральної Сумщини, а якщо казати точніше, то народився 3 січня 1957 року в селі Хустянка Буринського району.  А пов’язав свою долю з Охтирщиною в 1978 році, коли з дружиною після закінчення Глухівського педагогічного інституту отримали направлення на роботу в Хухрянську середню школу. В цій школі я працював 5 років (1978-1983) спочатку учителем трудового навчання, а потім - заступником директора з навчально-виховної роботи. У серпні 1983 року був призначений директором Грунської середньої школи і відтоді разом з родиною мешкаю в Груні.

 

- Як складалася Ваша управлінська кар’єра?

 

- В червні 1992 року я був призначений на посаду завідуючого районним відділом освіти, в листопаді 1998-го - переведений на посаду заступника голови райдержадміністрації. Далі, у 2002 році, був обраний головою районної ради, з липня 2003-го знову працював заступником голови РДА. У квітні 2006 року обраний заступником голови райради і саме цю посаду обіймаю й досі.

 

- Що є запорукою Вашої стабільної роботи?

 

- Все життя я дуже велику увагу приділяв пошуку нових знань. Закінчивши у 1978 році з відзнакою Глухівський педагогічний інститут (вчитель загально-технічних дисциплін), я на цьому не зупинився, а продовжував навчатися. Так, у 1986 році, закінчив Полтавський педінститут (вчитель математики), а в 2003 році – Харківський регіональний інститут державного управління Української Академії державного управління при Президентові України (магістр державної служби).

 

Крім того, я ніколи не відмовлявся від походження курсів підвищення кваліфікації, участі в семінарах та інше. На мій погляд, наявність певної суми знань, які я намагався весь час поповнювати, є запорукою стабільної роботи.

 

- Отже, Ви є депутатом з величезним досвідом. Що конкретно Вам вдалося зробити за ці роки на благо земляків?

 

- Відразу хотів би зауважити, що, на мій погляд, зроблено немало, але це не стільки мої особисті заслуги, а результат спільної роботи жителів громади, сільської ради, районної влади. Це перш за все стосується зміцнення матеріально-технічної бази та забезпечення стабільної роботи бюджетної галузі села. Приділялась увага питанням газифікації, забезпечення населення питною водою, часткового ремонту доріг, містка, енергозберігаючим заходам.

 

- А як щодо досягнень протягом нинішнього депутатського скликання?

 

- Для прикладу, при безпосередній підтримці голови районної ради Р.Ю.Бублика нам вдалося замінити застарілі, енергетично неефективні котли опалення в Грунській лікарні та вирішити питання альтернативного опалення дитячого садка «Барвінок».

 

- Як Ви ставитеся до ключового на сьогодні питання об’єднання громад?

 

- Загалом, позитивно, але, як і в кожній новій справі, є певні труднощі. Об’єднання нині дійсно на часі, як з економічних, так і з демографічних міркувань. На жаль, села старішають, молоді та дітей в них стає все менше. Наведу лише одну пару цифр: ще не так давно у школах Охтирщини навчалися понад 4 тисячі учнів, а зараз їх залишилося менше 2 тисяч. А от подальша доля новостворених громад залежатиме від нас самих – мешканців, та тих, кому ми на виборах довіряємо долю громади!

 

- Будь ласка, кілька слів про Вашу родину та захоплення.

 

- Моя дружина, Антоніна Семенівна, працює вчителем початкових класів у Грунській школі. У нас є дві вже дорослі доньки – Світлана та Юлія, але найбільшою втіхою родини є онук Антон. Що ж до моїх захоплень… Їх в свій час було немало: це і спортивні ігри, особливо футбол, волейбол, шахи. Але з часом життя в сільській місцевості вимагає змістити акцент улюблених справ на захоплення вирощуванням овочевих культур та на проведення різноманітних ремонтних робіт власними руками!

 

- Що б Ви могли побажати нашим читачам?

 

- Виваженості, злагодженості і, звісно, миру! Також порадив би при прийнятті рішень відкидати емоційну сторону і користуватися здоровим прагматизмом!

 

 

Запитання ставив Сергій ЯКОВЕНКО 

Охтирська міськрайонна газета «Прапор Перемоги»